Типові порушення академічної доброчесності
під час освітнього процесу
Закон України «Про освіту» визначає академічну доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження творчої діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та творчих досягнень. Отже, дотримання академічної доброчесності в освітньому процесі має забезпечувати високу якість в освіті та формувати довіру до неї.
Міжнародний центр академічної доброчесності (США) визначив цінності, на яких ґрунтується академічна доброчесність:
· чесність визначено важливою передумовою повноцінної реалізації інших складових доброчесності, адже це обов’язковий базис у викладанні, навчанні, дослідженні й роботі;
· довіру охарактеризовано як можливість співпраці та обміну власними ідеями, без наражання на нелегальне використання інформації, яке може погіршити репутацію та залишити відбиток на кар’єрі;
· справедливість — прозорі очікування від учасників освітнього процесу і практики функціонування закладу освіти. Робота етичних комісій спирається на цю цінність. Елементом справедливості є правильна та об’єктивна реакція на недоброчесну поведінку;
· повага є взаємною і включає повагу до інших, визнавати той факт, що власні ідеї доводиться піддавати сумніву, спростовувати, перевіряти і вдосконалювати;
· відповідальність як процес розвитку навичок розпізнавати та протистояти спокусі порушення норм і правил має бути особистим обов’язком і колективною справою;
· відвага — активні дії з відстоювання академічної доброчесності, здатність діяти згідно з власними переконаннями всупереч страху.
Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту» і статті 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту», порушеннями академічної доброчесності є академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, а також:
· надання учням допомоги, не передбаченої умовами або процедурами проходження контрольних заходів, під час підсумкового оцінювання (семестрового та річного), державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
· створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;
· використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
· проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
· вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на вчителя з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання;
· необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.
Цей перелік охоплює кілька основних видів порушень академічної доброчесності. Напевно, найпоширенішим з-поміж таких порушень у середній школі є списування учнями домашніх завдань та інших видів робіт. Тут ідеться як про переписування завдання одним учнем у іншого, так і про використання сумнозвісних збірників «ГДЗ» — готових домашніх завдань. Не втрачають популярності й списування учнями зі шпаргалок та інтернет-джерел відповідей на питання контрольних та екзаменаційних робіт. Трапляється застосування учнями системи прихованих сигналів (звукових, жестових та ін.) при виконанні групових контрольних заходів, тестів з однаковими варіантами. На жаль, до списування часом підштовхує школа, вимагаючи виконання нецікавих завдань репродуктивного характеру, завдань, які перевантажують учнів та провокують до пошуку «легких шляхів». Наприклад, сумнозвісні «дитячі поробки», які насправді роблять батьки, — це формування у дитини стійкої впевненості, що можна видавати результати роботи іншої людини (навіть коли це батьки) за власний здобуток. Різновидом списування і одночасно плагіатом є підготовка рефератів (чи їхньої осучасненої версії — комп’ютерних презентацій) шляхом копіювання інформації (тексту, фотографій, малюнків, діаграм тощо) з різних джерел без належних посилань і без дотримання правил коректного цитування. Проблема несамостійного виконання і замовлення у сторонніх осіб готових письмових робіт більшою мірою властива вищій освіті, але може траплятися і в середній школі.